Словник української мови (1937)/бузувірний

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бузувірний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бузуві́рний, а, е = Безувірний. Чи ж воно таки подобенство старій людині та лопати у піст скоромне? Сказано, бузувірні люди. Харьк. у.