Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буза
Київ: Соцеквидав України, 1937

Буза́, зи́, ж. 1) Татарский напиток из проса. 2) Нечистота в немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадок в жидкостях.