Словник української мови (1937)/будівничий
| ◀ будівництво | Словник української мови Б будівничий |
будка ▶ |
|
Будівни́чий, чого, м. Строитель, архитектор. К. МБ. XII. 268. Котрий син казав, жеби були з дуба будинки, то був будівничий. Гн. II. 149. Занедбали будівничі простий камінь у будівлі. К. Псал. 270.