Словник української мови (1937)/будівля
◀ будище | Словник української мови Б будівля |
будівник ▶ |
|
I. Буді́вля, лі, ж. Строение, постройка, здание. Шкода́ йому об хату обпиратись: не видержить, впаде його будівля. К. Іов. 18.
II. Буді́вля, ля, с. Строение, постройка. Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть — так вище хатів, і будівля якесь легесеньке. Св. Л. 25.