Словник української мови (1937)/бугайкуватий

by Борис Грінченко

◀ бугай

Словник української мови Борис Грінченко Б бугайкуватий

бугайок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бугайкува́тий, а, е. 1) О воле: похожий по внешнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл. Мнж. 192. 2) О человеке: развратный, ловелас. Та це бугайкуватий панич. Лубен. у.