Словник української мови (1937)/бубній
◀ бубнити | Словник української мови Б бубній |
бубніти ▶ |
|
Бубні́й, нія́, м. 1) Играющий на бубне. 2) Без умолку болтающий.
◀ бубнити | Словник української мови Борис Грінченко Б бубній |
бубніти ▶ |
|
Словник української мови — Б
бубній
Борис Грінченко
1937
Бубні́й, нія́, м. 1) Играющий на бубне. 2) Без умолку болтающий.