Словник української мови (1937)/бублешниця
◀ бублейниця | Словник української мови Б бублешниця |
бублик ▶ |
|
Бубле́йниця, ці, бубле́шниця, ці, ж. Пекущая бублики и торгующая ими. Котл. Ен. VI. 14. Піднялись на місто йти бублейниці, паляничниці. Кв. Була у нас на селі бублейниця. Марко Вовчок. II. 195.