Словник української мови (1937)/брязкучий

< Словник української мови (1937)

◀ брязкутка

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брязкучий

брязнути ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Брязку́чий, а, е. Бряцающий, звенящий. Левиц. Пов. 310.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/брязкучий&oldid=559851