Словник української мови (1937)/брухо

by Борис Грінченко

◀ брухатий

Словник української мови Борис Грінченко Б брухо

бруховеччина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бру́хо, ха, с. Брюхо. Бодай тобі, мухо, розсілося брухо. Чуб. III. 247.