Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бруслина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брусли́на, ни, ж. 1) Раст.: а) Evonymus europaeus. Вх. Пч. II. 31; б) Evonymus verrucosus. Анн. 142. Сам було виріже нам удлища довгі та гнучкі із бруслини. Морд. Оп. 31. См. Бруселина. 2) Вода из-под точила. См. Брусини. 3) Окалина, шлак.