Словник української мови (1937)/брунькувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брунькувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брунькува́ти, ку́ю, єш, гл. Съедать древесные почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема. Харьк. г.