Словник української мови (1937)/брунитися

by Борис Грінченко

◀ брунечка

Словник української мови Борис Грінченко Б брунитися

бруніти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бру́нитися, нюся, нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться. Кролев. у.