Словник української мови (1937)/брудніти
◀ брудний | Словник української мови Б брудніти |
брудно ▶ |
|
Брудні́ти, ні́ю, єш, гл. Грязниться, становиться грязным.
◀ брудний | Словник української мови Борис Грінченко Б брудніти |
брудно ▶ |
|
Словник української мови — Б
брудніти
Борис Грінченко
1937
Брудні́ти, ні́ю, єш, гл. Грязниться, становиться грязным.