Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бричка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бри́чка, ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. III. 653. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.