Словник української мови (1937)/бринталик
◀ бриніти | Словник української мови Б бринталик |
бринтало ▶ |
|
Бринта́лик, ка, м. Ум. от бринталь.
◀ бриніти | Словник української мови Борис Грінченко Б бринталик |
бринтало ▶ |
|
Словник української мови — Б
бринталик
Борис Грінченко
1937
Бринта́лик, ка, м. Ум. от бринталь.