Словник української мови (1937)/брилик

< Словник української мови (1937)

◀ брилець

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брилик

бриличок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бриле́ць, льця́, бри́лик, ка, бри́личок, чка, м. Ум. от бриль.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/брилик&oldid=557670