Словник української мови (1937)/брика
| ◀ брик | Словник української мови Б брика |
брикайло ▶ |
|
Бри́ка, ки, ж. Фура. Приїздит напакована брика збіжем, мукою, солониною. Гн. II. 26. Золотії брики посправляв — то для тії краківни-війтівни. Чуб. V. 1085.
| ◀ брик | Словник української мови Борис Грінченко Б брика |
брикайло ▶ |
|
Словник української мови — Б
брика
Борис Грінченко
1937
Бри́ка, ки, ж. Фура. Приїздит напакована брика збіжем, мукою, солониною. Гн. II. 26. Золотії брики посправляв — то для тії краківни-війтівни. Чуб. V. 1085.