Словник української мови (1937)/брехунець
| ◀ брехун | Словник української мови Б брехунець |
Брехунівка ▶ |
|
Брехуне́ць, нця́, м. 1) Ум. от брехун. 2) Адвокат (насмешливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.
| ◀ брехун | Словник української мови Борис Грінченко Б брехунець |
Брехунівка ▶ |
|
Словник української мови — Б
брехунець
Борис Грінченко
1937
Брехуне́ць, нця́, м. 1) Ум. от брехун. 2) Адвокат (насмешливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.