Словник української мови (1937)/бреньчати

< Словник української мови (1937)

◀ бренькотіти

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бреньчати

брескинка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бреньча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Бриньчати. Левиц. Пов. 49.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/бреньчати&oldid=557196