Словник української мови (1937)/бредець
| ◀ бредень | Словник української мови Б бредець |
бредзелія ▶ |
|
Бреде́ць, дця́, м. Тот, кто бродит или ходит в брод. Наші хлопці стрільці-бредці. Грин. III. 102.
| ◀ бредень | Словник української мови Борис Грінченко Б бредець |
бредзелія ▶ |
|
Словник української мови — Б
бредець
Борис Грінченко
1937
Бреде́ць, дця́, м. Тот, кто бродит или ходит в брод. Наші хлопці стрільці-бредці. Грин. III. 102.