Словник української мови (1937)/братів
| ◀ братища | Словник української мови Б братів |
братівство ▶ |
|
Бра́тів, това, ве. Братов, принадлежащий брату. Змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Ой заплачуть братіки по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла. Рудч. Чп. 170.