Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брак
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брак, ку, м. 1) Брак, негодное. Сам брак ми (= мі) лишили. Фр. Пр. 116. 2) Недостаток, неимение. Купив би всього, та брак грошей.