Словник української мови (1937)/боїще
◀ боїти | Словник української мови Б боїще |
бойє? ▶ |
|
Боїще, ща, с. 1) Битва, бой. Хоч і не одіб'єшся вже, так боїщем навтішаєшся. МВ. II. 81. Івась кидає свої боїща та руйнування. Мир. ХРВ. 84. 2) Место битвы. Пішли ся брати ( = битися) на олов'яне боїще. Драг. 262. Или здесь просто = тік ? См. Боїсько.