Словник української мови (1937)/боярчик
| ◀ боярський | Словник української мови Б боярчик |
боясть ▶ |
|
Боя́рчик, ка, м. = Боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься «писарь», що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він буває хорунжим. О. 1862. IV. 17.