Словник української мови (1937)/борзо
| ◀ борзитися | Словник української мови Б борзо |
боривітер ▶ |
|
Бо́рзо, нар. Скоро, быстро. Донька не стерпіла, борзо прилетіла. Гол. I. 195. Не так то борзо діялося, як кажеся. Гн. II. 29. Борзо йди, — біду найдеш, помалу йди, — біда тебе найде. Фр. Пр. 107. Ум. Борзенько. Гн. II. 91. Ой підемо до вінчання борзенько. Гол. IV. 300.