Словник української мови (1937)/борзити
◀ борзий | Словник української мови Б борзити |
борзитися ▶ |
|
Борзи́ти, жу́, зи́ш, гл. Торопить. Бел.-Нос.
◀ борзий | Словник української мови Борис Грінченко Б борзити |
борзитися ▶ |
|
Словник української мови — Б
борзити
Борис Грінченко
1937
Борзи́ти, жу́, зи́ш, гл. Торопить. Бел.-Нос.