Словник української мови (1937)/боліти

by Борис Грінченко

◀ болість

Словник української мови Борис Грінченко Б боліти

болітце ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Болі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Болеть. Хорітимеш, болітимеш, смерті бажатимеш. Мет. 107. Щось дуже мене ноги болять. Св. Л. 320. Тя болит головонька. АД. I. 134. Татка очі болять. Св. Л. 100. 2) — се́рцем. Скорбеть, печалиться. Доки буду моїм серцем день і ніч боліти. К. Псал. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв. Лукаш. 80.