Словник української мови
Борис Грінченко
Б
болото
Київ: Соцеквидав України, 1937

Боло́то, та, с. 1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті. Ном. 2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано. Рудч. Ск. I. 111. 3) Збив го на боло́то. Избил его до беспамятства. Фр. Пр. 105. Ум. Болітце, болотечко. Доріжку проложив аж до того болітця, що коло мостка. Драг. 222.