Словник української мови (1937)/болботати
| ◀ болбот | Словник української мови Б болботати |
болботливий ▶ |
|
Болбота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
| ◀ болбот | Словник української мови Борис Грінченко Б болботати |
болботливий ▶ |
|
Словник української мови — Б
болботати
Борис Грінченко
1937
Болбота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.