Словник української мови
Борис Грінченко
Б
боковий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бокови́й, а́, е́. 1) Боковой. Бокові двері. Левиц. I. 231. Боковий вітер. Ветер, дующий в бок судна. Мнж. 148. 2) Сторонний. З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинності не одбувають. НВолын. у. 3) — кінь. Пристяжная лошадь. 4) -ва́ сестра́. Шутливое название жены, а чаще — жены невенчанной, которая выдается за сестру. Фр. Пр. 103.