Словник української мови (1937)/божок

by Борис Грінченко

◀ божо

Словник української мови Борис Грінченко Б божок

боз ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Божо́к, жка́, м. 1) Ум. от біг, бог. Фр. Пр. 101. 2) Идол, кумир. 3) Род детской игры. Ив. 4) — сви́нний. Свиной желудок. Вх. Зн. 3. См. Богун 2.