Словник української мови (1937)/божкар
◀ божка | Словник української мови Б божкар |
божкодайло ▶ |
|
Божка́р, ря́, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
◀ божка | Словник української мови Борис Грінченко Б божкар |
божкодайло ▶ |
|
Словник української мови — Б
божкар
Борис Грінченко
1937
Божка́р, ря́, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.