Словник української мови (1937)/божище
| ◀ божиця | Словник української мови Б божище |
божіння ▶ |
|
Божи́ще, ща, с. Идол. К. МХ. 13. Велик господь, велик і хвален, страшніший над усі божища; бо всі боги — німі статуї, господь же сотворив вселенну. К. Псал. 221.