Словник української мови (1937)/божевільник

< Словник української мови (1937)

◀ божевільний

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
божевільник

божевільно ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Божеві́льник, ка, м. Сумасшедший человек, безумец. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/божевільник&oldid=555006