Словник української мови (1937)/бодячок
◀ бодячий | Словник української мови Б бодячок |
боєць ▶ |
|
Бодячо́к, чка́, м. 1) Ум. от бодяк. 2) — польови́й. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
◀ бодячий | Словник української мови Борис Грінченко Б бодячок |
боєць ▶ |
|
Словник української мови — Б
бодячок
Борис Грінченко
1937
Бодячо́к, чка́, м. 1) Ум. от бодяк. 2) — польови́й. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.