Словник української мови (1937)/богоприятний

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
богоприятний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Богоприя́тний, а, е. Любезный богу, угодный богу. Моя квіточко, моя зоренько богоугодна, богоприятна. (Из молитвы нищих). ЕЗ. V. 242.