Словник української мови
Борис Грінченко
Б
богомаз
Київ: Соцеквидав України, 1937

Богома́з, за, м. 1) Иконописец. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописец, маляр. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен.