Словник української мови (1937)/богомаз
◀ боголюбно | Словник української мови Б богомаз |
богомазів ▶ |
|
Богома́з, за, м. 1) Иконописец. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописец, маляр. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен.