Словник української мови (1937)/богозневага
| ◀ богодухновенний | Словник української мови Б богозневага |
боголюбець ▶ |
|
Богознева́га, ги, ж. Кощунство, богохульство. Коли б тінь бога, наш падишах, почув таку богозневагу, то повелів би тут же перед нами язик проклятому джавуру вирвать. К. Драмов. Трил. Байда. 143.