Словник української мови (1937)/богобоящий

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
богобоящий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Богобоя́щий, а, е = Богобійний. Які люди стали не богобоящі: у великий піст п'ють. Лебед. у. Буде зверху хороше убрання, а душа буде негарна, не богобояща. О. 1862. VIII. 29.