Словник української мови (1937)/богобоязливий
◀ богобійно | Словник української мови Б богобоязливий |
богобоязливо ▶ |
|
Богобоязли́вий, богобоя́зний, а, е = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.