Словник української мови (1937)/бліднути

by Борис Грінченко

◀ блідний

Словник української мови Борис Грінченко Б бліднути

блідолиций ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Блі́днути, ну, неш, гл. Бледнеть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. II. 110. Зося то червоніла, то блідла. Левиц. I. 304.