Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бліднути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блі́днути, ну, неш, гл. Бледнеть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. II. 110. Зося то червоніла, то блідла. Левиц. I. 304.