Словник української мови (1937)/бляшанка
◀ бляшаний | Словник української мови Б бляшанка |
бляшечка ▶ |
|
Бляша́нка, ки, ж. 1) Жестянка. 2) Мера для водки: осьмушка. Брацл. у. Випив пів бляшанки. Рудан. I. 68. Випий, Іване, бляшанку, а за дві заплати. Фр. Пр. 180. Ум. Бляшаночка.