Словник української мови (1937)/блюзник
| ◀ блюдо | Словник української мови Б блюзник |
блюзнити ▶ |
|
Блю́зник, ка, м. Богохульник, кощун. Балт. у.
| ◀ блюдо | Словник української мови Борис Грінченко Б блюзник |
блюзнити ▶ |
|
Словник української мови — Б
блюзник
Борис Грінченко
1937
Блю́зник, ка, м. Богохульник, кощун. Балт. у.