Словник української мови (1937)/блискавчин

by Борис Грінченко

◀ блискавконогий

Словник української мови Борис Грінченко Б блискавчин

блискалка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бли́скавчин, на, не. Принадлежащий молнии. Встречено в заговоре против переполоху: Він єсть батьків і материн, і тітчин, і дядьків, і дівчачий, і стрітяний, вітряний і громовий, і блискавчин. Мил. М. 48.