Словник української мови (1937)/блискавчин

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блискавчин
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бли́скавчин, на, не. Принадлежащий молнии. Встречено в заговоре против переполоху: Він єсть батьків і материн, і тітчин, і дядьків, і дівчачий, і стрітяний, вітряний і громовий, і блискавчин. Мил. М. 48.