Словник української мови (1937)/блекота

by Борис Грінченко

◀ блекот

Словник української мови Борис Грінченко Б блекота

блекотати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Блекота́, ти́, ж. Раст.: а) Conium maculatum. Шейк.; б) = Блекот. ЗЮЗО. I. 125.