Словник української мови (1937)/блеклий
| ◀ блекіт | Словник української мови Б блеклий |
блекнути ▶ |
|
Бле́клий, а, е. Поблекший, увядший.
| ◀ блекіт | Словник української мови Борис Грінченко Б блеклий |
блекнути ▶ |
|
Словник української мови — Б
блеклий
Борис Грінченко
1937
Бле́клий, а, е. Поблекший, увядший.