Словник української мови (1937)/блейвас
◀ блезно | Словник української мови Б блейвас |
блейвасовий ▶ |
|
Бле́йвас, су, м. Свинцовые белила, белила. Бо щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. III. 49.
◀ блезно | Словник української мови Борис Грінченко Б блейвас |
блейвасовий ▶ |
|
Словник української мови — Б
блейвас
Борис Грінченко
1937
Бле́йвас, су, м. Свинцовые белила, белила. Бо щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. III. 49.