Словник української мови (1937)/блакит
| ◀ блазня | Словник української мови Б блакит |
блакитний ▶ |
|
Блаки́т, ту, м. = Блакить 2. А зорі на́ небі з блакиту виринають. К. Дз. 145. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна. Щог. Сл. 69.
| ◀ блазня | Словник української мови Борис Грінченко Б блакит |
блакитний ▶ |
|
Словник української мови — Б
блакит
Борис Грінченко
1937
Блаки́т, ту, м. = Блакить 2. А зорі на́ небі з блакиту виринають. К. Дз. 145. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна. Щог. Сл. 69.