Словник української мови (1937)/блавучити

< Словник української мови (1937)

◀ блаватус

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блавучити

благаний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Блаву́чити, чу, чиш, гл. Сидеть праздно, лениться. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/блавучити&oldid=552150