Словник української мови (1937)/бичуватися
◀ бичувати | Словник української мови Б бичуватися |
бичусь ▶ |
|
Бичува́тися, чу́юся, єшся, гл. 1) = Бичувати 1. Ми раз-у-раз бичуємось, їдучи на цю гору. Подольск. г. 2) Быть тащиму на бечеве, итти на бечеве. Кілька берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.